«Одинадцятий» – змонтована з кадрів радянської кінохроніки 1920-х років документальна стрічка, що розповідає про будівництво соціалізму в Українській РСР. Це перший фільм, знятий Вертовим в Україні. Одинадцятий рік радянської влади – період індустріалізації, зведення Дніпровської ГЕС та інших промислових гігантів. Режисер вирішив обійтися без «круглих дат», щоб уникнути зайвого галасу та офіційних урочистостей. Камера фокусується тільки на головному – на праці, невтомному будівництві нової соціалістичної дійсності в УРСР. 28 лютого 1928 року Дзиґа Вертов сказав, що «Одинадцятий» написано відеокамерою без посередництва сценарію і що камера замінила для нього перо письменника. Це дозволило режисерові стверджувати, що він винайшов чисту кінематографічну мову (водночас глибоко соціалістичну), в якій камера безпосередньо фіксує саму матерію життя. Сучасний музичний супровід до фільму виконають наживо Антон Байбаков (електроніка) та Софія Турта (клавішні). Музичний супровід до фільму створено українським композитором Антоном Байбаковим на замовлення Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA у рамках серійного проекту музичних кіноперформансів «Коло Дзиґи».

 «Одинадцятий» було відреставровано на базі Національного центру Олександра Довженка наприкінці 2012 року.