У своєму одинадцятому фільмі Такеші Кітано виступає не тільки як режисер і сценарист, але і як виконавець головної ролі культового антигероя Zатоiчі. "Zатоiчі" – перше звернення Кітано до історичного фільму, де він міняє свої традиційні револьвери якудзи на блискавичний меч.

Після шаленого успіху фільму "Фейєрверк" (1997) Кітано був визнаний однією з провідних фігур світового кіно. "Фейєрверк" завоював численні нагороди, серед яких "Золотий лев Святого Марка" у Венеції і премія Європейської кіноакадемії за кращий неєвропейський фільм. Він фігурував у численних списках кращих фільмів року і часто під першим номером.

У 2000 році Кітано поставив фільм "Брат якудзи" – свій перший фільм, знятий за межами рідної Японії. Як і в "Браті якудзи", героями багатьох фільмів Кітано-режисера (його режисерський дебют "Жорстокий поліцейський", 1989; "Точка кипіння", 1990; "Сонатина", 1993) були ґанґстери-якудза. Режисер протиставив жорстокості цих фільмів гумор і ніжність в таких фільмах, як "Сцена біля моря" (1991), "Зняв когось?" (1995), "Хлопці повертаються" (1996), "Кикуджіро" (1999) і "Ляльки" (2002).

Як актор Кітано брав участь не тільки у фільмах, які поставив сам. Він привернув до себе міжнародну увагу, зігравши у фільмі Наґіси Осіми "Щасливого Різдва, містер Лоуренс" (1983) в тріо з Девідом Боуі і чудовим композитором-мінімалістом Рюїчі Сакамото (він написав музику до картини). Він знову співробітничав з Осімою в 1999 році, виконавши роль у самурайському історичному фільмі "Табу" (музику до цієї картини теж написав Рюїчі Сакамото). У 2001 році він знявся у картині Кіндзі Фукасаку "Королівська битва", що мала великий комерційний успіх, а сьогодні його можна побачити на екрані в картині Кенти і Кіндзі Фукасаку "Королівська битва – II". Серед фільмів неяпонських режисерів, в яких знявся Кітано, – кібер-панківський триллер Роберта Лонґо "Джонні-мнемонік (США, 1995) " і "Очі Токіо" Жана-П’єра Лімозена (Франція, 1998).

Кітано народився в Токіо в 1947 році і дебютував у шоу-бізнесі в 1972 під ім'ям "Біт" Такеші – псевдонім, яким він користується і досі як актор. У складі комічного дуету “Two Beats” Кітано став одним провідних фігур буму "манзай" (комедійні скетчі в естрадному виконанні) наприкінці 1970-х років. У 1980-х, завдяки своєрідній манері розмовляти і незвичному погляду на речі, Кітано став одним з найпопулярніших артистів в Японії.

Після неймовірно плідної і різноманітної 25-річної кар'єри Кітано продовжує залишатися серед найбільш знаменитих людей Японії. Він бере участь у щотижневих телепрограмах, а також щороку знімається в кількох телефільмах. Він написав декілька романів і збірок оповідань, публіцистики і віршів. Крім того, він – чудовий художник і живописець (його твори можна побачити у фільмах "Фейєрверк" і "Кікуджіро").