В Італії:

" Фільм "Zатоiчі" Такеші Кітано має великий успіх у публіки і критики. Перетворившись на культового режисера, якому всі аплодують до появи кінцевих титрів, Кітано з категорії творчих людей перейшов у категорію шахраїв. Той, хто наважиться порівняти "Zатоiчі" з класичними "самурайськими" фільмами, повинен буде уточнити, що йдеться про Акіру Куросаву, зведеного до коміксів, подібно до того, як спаґетті-вестерни знаходяться в тіні фільмів Джона Форда".
Туліо Кецик, "Корр’єре делла сера"

" У 1997 Такеші Кітано показав на Венеціанському фестивалі фільм "Фейєрверк", який збентежив його колег, мав холодний прийом в залі, але одержав "Золотого лева". Сьогодні японський режисер – справжній герой фестивалю, минулого року він зірвав овації на "Ляльках", а сьогодні до нього прикуто загальну увагу. Кітано – особа вельми своєрідна і цікава, з величезною харизмою, а кожна його прес-конференція перетворюється на справжній "вставний номер". Цього року він зустрів журналістів поклоном і вдарився своєю великою головою об мікрофон. Глухий звук від зіткнення двох "предметів" і сміх опісля стали, поза сумнівом, найкращою з можливих презентацій цього фільму.

...Кітано подає міфічну історію у комічному стилі, свіжому і спонтанному, показуючи нам таку реальність, в якій всі персонажі здаються не тими, ким вони насправді є. Це не якась данина пошані Піранделло, як писали деякі західні критики, а просто спосіб оповіді, якщо й взагалі не комічна переоцінка схем, котрі постійно повторюються у фільмах такого роду.

...На особливу згадку заслуговує музика, підписана іншим прославленим ім'ям – Кейіті Судзукі, який експериментує з традиційними музичними темами, завдяки чому селяни у фільмі починають мотижити землю в чистому стилі "Stomp". Фінальна чечітка зачаровує глядача, який не хоче, щоб вона закінчувалася, і я повинен визнати, що ця знахідка, без сумніву, геніальна і в черговий раз підкреслює глибокий зв'язок поетики Кітано з театром. Після цього фільму ви переживете всепоглинаючу любов до кіно і до цього фільму. Але при цьому не забудьте посміятися".
Мартіно Ді Стефано, Kronik.it.- Сinema

У Франції:

" З художньої точки зору, Кітано встромлює кігті в багату японську традицію самурайських фільмів. Він привносить туди свій власний рваний ритм, по черзі то повільний, гіпнотичний, то вогнеметний".
Франсуа-Ґійом Лоррен, "Франс"

"...це більше, ніж звичайний японський фільм про самураїв і бої на мечах: це ориґінальна казка, іноді бурлескна, іноді холодна, в яку занурюєшся з величезним задоволенням".
Юго де-Сен-Фаль, "Мосьє Сінема 4/5"

"Кітано досягає в цьому фільмі квінтесенції того, що він хотів зробити (і зміг зробити) впродовж усієї картини: точне дозування між традицією самурайських фільмів і сучасною уявою".
Марі-Ноель Траншан, "Фіґаро"

"Костюмний самурайський фільм, що приголомшує своєю швидкістю і захоплює своєю зухвалістю, "Zатоiчі" свідчить про відродження японського режисера".
Філіпп Азурі, "Ліберасьйон"

"Кітано підіймається вище за просту цитату, хоча його фільм зроблений цілком у дусі продукції "Show Brothers". Режисер переосмислює wu-xia-pian, леґендарну майстерність, що нею володіє майстер хореографії Юань Во-пін, якому ми зобов'язані видовищними боями в "Матриці", „Тигрі, що крадеться, драконі, що зачаївся”, "Герої" і, нещодавно, в ґеніальному "Вбити Білла" Квентіна Тарантіно, який багато в чому перегукується з "Zатоiчі". Во-пін, фігура значуща, сприяв також відродженню і оновленню кодифікованого до крайнощів певного кінематографічного жанру, дуже модного зараз."
Сандріна Марк

"Завдяки цьому фільму, справжньому японському блокбастеру, Кітано, нарешті, був визнаний в Японії як самобутній режисер. Визнання пізнє, але вкрай необхідне для режисера, який дотепер мав успіх тільки за межами своєї країни. Сподіватимемося, що дамбу тепер прорвано, і успіх, що супроводжує вихід цього фільму, спонукатиме японців по-справжньому відкрити для себе творчість цього Майстра".
Анонім

У Росії:

"Кітано спромігся, нарешті, зняти самурайський фільм. І треба ж було цьому трапитися саме зараз, коли жанр освоїв сам Голлівуд. Том Круз і Ума Турман тільки-но закінчили розучувати красиві рухи з мечем, як незґрабною ходою їх наздогнав якийсь немолодий японський блондин (!), щоб ненав'язливо показати, як це робиться по-японськи. Він не носить блискучої зброї, не медитує в нестерпно прекрасних садах каменів під повільно спадаючим снігом, а працює бродячим масажистом, і красот цих ваших все одно не бачить, тому що він сліпий. Іноді він якось ненавмисне робить блискавичні надрізи на татуйованих шкірах якудза, з яких випорскують комп'ютерні фонтанчики крові, і знову тихенько сидить у куточку – або шкандибає собі далі із заплющеними очима, намацуючи дорогу паличкою, усередині якої захований вузький самурайський меч. Кітано майже не розмовляє у фільмі, а очі розплющує на секунду тільки двічі (і обидва рази це буде шок). Попередні "Ляльки" Кітано знімав "очима" - візуальність перла через край, насичувала і перенасичувала око. "Zатоічі" зроблений на слух і на дотик, тихо, з безпомилковою інтуїтивною точністю. І на догоду їй Кітано (шкода!) притушив/приглушив/придушив фірмову чарівність свого сценічного альтер-еґо – ставного грубіяна Біта Такеші – зате переніс душевність в побут і в решту персонажів. Вийшов такий побутовий самурайський бойовик або навіть сільський детектив. Стежки всіх персонажів сходяться в маленькому барі, де за стійкою з пляшкою саке і за грою в кості відбуваються “розборки” двох ворогуючих кланів, тут наймають таємничого охоронця-роніна, сюди зазирають дві підозрілі гейші, сюди ж, відчувши нечисте, забрідає сліпий масажист Zатоїчі. А тих, хто загрався в самураїв, зображує гладкий підліток у пов'язці на стегнах, місцевий дурник, який кричить благим матом і, витріщивши очі, носиться околицями зі списом і прапором. Герой в цей час мирно рубає дрова і, не дивлячись, прибиває дурника поліном. Той, втім, скоро встає і продовжує свій безглуздий галасливий рух".
Оксана Васіна, "Кінопарк"

"Такеші Кітано в одинадцятому томі зібрання творів – "Zатоiчі" (Zatoichi) знову несподівано змінив свою мову і зробив глядацьку самурайську штучку на матеріалі знаменитого в Японії серіалу, що зазнав вже три (або й більше) екранізації. Сам Біт Такеші зіграв головну роль Zатоiчі – сліпого масажиста – віртуозного майстра меча, що "вбиває злих". В одному з інтерв'ю він виразно сказав: "Мені принесли 29 касет з попередніми фільмами і серіалами про Zатоiчі, я подивився дві, потім перестав. Я весь час думав, у чому ж секрет досконалості Zатоiчі? Чому він невразливий? Потім я зрозумів: ТОМУ ЩО ЦЕ – КІНО!" Музичний монтаж. Іронія. Миттєві віртуозні, відважні поєдинки. Приз "За кращу режисуру" Венеціанського кінобієннале 2003, "Золотий лев публіки". Заслужив".
Антон Мазуров, "Кінопарк"

У Великобританії:

"...Рідкісний випадок, коли так дотепно сплітаються воєдино міфологія і пустощі. Не пропустіть".
The Times

"Це класика. Японський маестро Біт Кітано сам поставив цю страшну казку і сам зіграв у ній головну роль.

"Дуже стильний епічний бойовик, фільм про Дикий Схід. ...Як і майже всі фільми Кітано, "ZАТОIЧІ" – це жорстокий балет. Вражаючий прорив у жанрі пригодницького кіно."
Стефан Далтон, The Times

" ...просто захоплюючий фільм. Картині "Вбити Білла" доведеться дуже постаратися, щоб на рівних позмагатися з його неповторною ориґінальністю і захопливістю".
The Gardian

"Навіщо потрібні "Вбити Білла" і "Останній самурай" – цей крутіший за них всіх".
Evening Standard

"ВБИТИ БІЛЛА?" ZАТОIЧІ розмазав би їх всіх по підлозі! Не можете дочекатися Тарантіно? Спробуйте шматочок цього м'яса, нарубаного Такеші Кітано!..."
Empire

"Біт" Такеші Кітано воскрешає міфічного сліпого майстра меча для сучасної аудиторії. Все ретельно продумано і виконано з вогником, з гумором, з шиком і блиском. Сценарій Кітано чудовий. Дія, що стрімко розвивається, приверне нову хвилю кіноглядачів, охочих познайомитися зі сліпим майстром меча".
Total Film

"Там повнісінько балаганного гумору – це вам не "артхаус". ...насолоджуйтесь чудово поставленою різаниною і ріками крові. Для того і винайшли таку гостру крицю."
Симон Льюїс, МАXIM

"Якщо вам здалося, що в "Останньому самураї" є серйозні сутички на мечах, почекайте з висновками, спочатку подивіться на ZАТОIЧІ."

Це чудовий коктейль зі стилізованого насильства і балаганного гумору, при цьому Кітано так поставив бої на мечах з відсіканням кінцівок і фонтанами крові й забезпечив їх настільки віртуозно підібраним музичним супроводом, що Тарантіно й сам заради такого убив би свого Білла."
ARENA

"Кітано сумістив карикатурне насильство, грубувату пантоміму і тонкі натяки "для тих, хто розуміє" з візуальним рядом, що зачаровує, багатим на вишукані дрібниці й подробиці, і створив культовий "бульварний" твір, пронизаний, проте, знахідками в стилі "артхаус". "Фільм яскравий, розгонистий, але й дуже особистий. Жорстокий, але дотепний. У чомусь естетський, але цілком доступний для всіх."
Девід Паркінсон, Empire

"ZАТОIЧІ так само захоплюючий, як і все, створене Кітано". "...сюрпризи не закінчуються до останнього кадру". "ZАТОIЧІ" – це буквальне втілення творчої винахідливості."
Джеймс Моттрем, Film Review

"Тут є фірмовий гумор і фірмовий пафос Такеші Кітано, бої на мечах, від яких перехоплює дух; "ZАТОIЧІ" приносить величезне задоволення." "Бої такі, що можна збожеволіти. Zатоiчі – батько всіх східних фільмів про майстрів меча".
UNLIMITED

"Zатоiчі" Кітано – це його звичайний гумористичний погляд на деякі обожнювані японцями архетипи самураїв. Це унікальне поєднання високопрофесійної хореографічної постановки сцен боїв на мечах, комічних звукових ефектів, кривавих спецефектів і чечітки в сільських черевиках на дерев'яній підошві."
Нік Джеймс, THE OBSERVER

"Чарівна гра в самураїв".
Лі Маршалл / Патрік Фрейтер, SCREEN DAILY

"Кітано у грайливому настрої. Це стилістично продумана, дуже захоплююча кривава лазня з відчайдушними жартами під натхненну музику."
Девід Руні, VARIETY